Дитячий садок: для чого він?

У дитячому садку зростаюча особистість установлює систематичні зв'язки з дорослими і однолітками за межами своєї сім'ї, залучається до різних видів діяльності, оволодіває системою цінностей.

Група дитячого садка має два основних джерела впливу — це вихователь і самі діти.

Вихователь виступає насамперед джерелом пізнавальної інформації для дитини, моральних вимог, турботи про неї, підтримки і підкріплення її дій та вчинків. Приходить на допомогу, виявляє радість або занепокоєння з приводу її досягнень чи невдач.

Дитяча група — важливий чинник соціалізації зростаючої особистості. Вплив однолітка на дитину не менш значущий за роль дорослого у становленні малюка. Зокрема, зверніть увагу, як неоднаково реагує дитина на одне й те саме зауваження і за змістом, і за інтонацією, залежно від того, хто його висловлює — дорослий чи одноліток. За словами польського психолога Кемпінські, малюк зростає у двох площинах: майже вертикальній, де, з одного боку, перебуває недосяжний напівбог — Дорослий, і в горизонтальній площині, де, з другого боку — він рівноправний партнер-одноліток. Дитячий садок. Для чого він?

Незамінний вплив дитячого садка на самостійну активність дошкільника. Якщо сім'я опікується малюком, то дитячий садок значно більше довіряє йому, надає можливість виявляти власну ініціативу, незалежність, критичність.

Спілкування з дитиною вдома має низку особливостей. І найперше — це абсолютне розуміння батьками жестової мови дитини. За протягнутою дитячою рукою і певним відповідно інтонованим вигуком «У-у!» чи «М-м!» батьки чітко бачать потребу малюка і задовольняють її цілком. Наразі дитина росте з абсолютною впевненістю, що її розуміють. А мамині нарікання на те, що 1,5—2,5-річний малюк майже не говорить, розбиваються об її ж власну готовність зрозуміти свою дитину. Натомість спілкування дитини з вихователями вимагає від неї висловлення своїх бажань, потреб, невдоволення, ставлення до предметів, подій та людей за допомогою слів. Тому постійне спілкування з вихователями і однолітками сприяє розвитку в неї мовлення — важливого засобу взаємодії, основи соціальної поведінки. Щодень дитина удосконалює вміння висловлюватись грамотно, чітко, зрозуміло, виразно, вправляється у вияві мовленнєвих і комунікативних здібностей, засвоює визнані в групі норми поведінки.

Отже, головна перевага дошкільного навчального закладу — це можливість дитини щоденно повноцінно вільно спілкуватися з однолітками! В іграх з дітьми свого віку закладаються основи взаємодії з людьми, розвиваються вміння діяти разом, розуміти інших, допомагати і співчувати їм. Режим дня і дисципліна теж належать до переваг дитячого садка. Усі діти насправді дуже люблять порядок і режим, це батьки привчають їх до вільного плавання». Та й щоденні гарячі сніданки і обіди без домашнього печива, цукерок, сухариків з гамбургерами і жуйками підуть дитині лише на користь. Не секрет, що мами вельми рано привчають малят до фаст-фуду. Окрім цього, дитина, що пройшла через дитячий садок, легше адаптується до шкільного навчання, більше пристосована до умов навчання в школі, зокрема таких:

• працювати в групі, тобто в одному темпі, заданому дорослим;

• працювати за інструкцією дорослого;

• прийняти узагальнене ім'я «діти» і реагувати на нього;

• вміти налагоджувати стосунки з однолітками і дорослими тощо. Дошкільник, що йде у 1-й клас, оминаючи садок, частіше потерпає від зовнішньо заданих вимог до нього, його діяльності.

Любов батьківська — почуття дорогоцінне, але воно не може замінити собою педагогічного вміння і педагогічної підготовки, якої почасти батьки позбавлені.

Рекомендації батькам при вступі до ДНЗ

1. Підтримуйте бажання дитини проявляти самостійність у процесі приймання їжі: сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, їсти ложкою, їсти хліб з рідкою стравою,вчіть дитину користуватися серветкою, дякувати після їжі,

2. Привчайте малюка тримати своє тіло в чистоті: позитивно ставитися до переодягання в чистий одяг, умивання: підставляти руки під струмінь води, змивати мильну піну з рук, користуватися рушником; з допомогою дорослого користуватися носовою хустинкою.

3. Привчайте дитину своєчасно повідомляти про потребу сісти на горщик.

4. Малюку буде легше адаптуватися, якщо він знатиме імена вихователів і буде знайомим з однією чи кількома дітьми групи.

5. Характер адаптації дитини залежить від того, що розповідають батьки про дошкільний заклад: не залякуйте малюка, ще віддасте до садочка, якщо він не слухатиметься,а згодом, не погрожуйте залишити його там, якщо не перестане плакати або вередувати.

7.Виховуйте бадьоре, радісне ставлення до дитсадка, пояснюючи малюкові, що новий для нього дім - то життєва потреба. Про майбутнє відвідування дитячого садка треба говорити вдома як про добру подію.

8.Адаптуванню малюка до дитячого садка сприятиме поінформованість про життя в ньому: потрібно познайомитися з дошкільним закладом, прийти на вечірню прогулянку, звернути увагу дитини на те, що батьки щодня забирають своїх дітей, наступного дня діти знову приходять сюди. Це має закарбуватися у свідомості дитини. Через кілька днів можна прийти на денну прогулянку, зайти в дитячий садок, познайомити дитину з усіма приміщеннями групи.

9. У перші дні час перебування дитини в дитячому садку має бути ско­рочено до кількох годин. Не варто залишати дитину на денний сон, якщо вона ще не звикла до групи. Поступово час перебування дитини в групі можна збільшувати на 1-2 год.

10. Не менше ніж за 2,5-3 міс., до того, як дитина почне відвідувати д/з, батьки мають з'ясувати, за яким режимом живе група. Якщо домашній режим кардинально відмінний у часі й послідовності режимних моментів,не зайве проконсультуватися у вихователя, дільничного педіатра або лікаря дошкільного закладу.

Дорогою до садочка

Вранці батьки поспішають на роботу, а діти — ні..

Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка (навіть якщо він розташований поруч з будинком чималою проблемою.

Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?

Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підвела, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу до дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих?

Беріть ініціативу у свої руки!

Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (і калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, і дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу. У дитини кепський настрій — розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.

Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчуються на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки — ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» — «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка-а-а. І зраділа квітка-а-а!» І нехай спочатку це 5уде не дуже образно і складно — зате весело! Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна використовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Наприклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються:

навесні — розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте;

восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.

Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад зелений, і називає предмети тільки ці кольору. За кілька днів — жовтий тощо. Словесний поєдинок.

За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.

Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показ як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування а й допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.


1. Підтримуйте бажання дитини проявляти самостійність у процесі приймання їжі: сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, їсти ложкою, їсти хліб з рідкою стравою,вчіть дитину користуватися серветкою, дякувати після їжі,

2. Привчайте малюка тримати своє тіло в чистоті: позитивно ставитися до переодягання в чистий одяг, умивання: підставляти руки під струмінь води, змивати мильну піну з рук, користуватися рушником; з допомогою дорослого користуватися носовою хустинкою.

3. Привчайте дитину своєчасно повідомляти про потребу сісти на горщик.

4. Малюку буде легше адаптуватися, якщо він знатиме імена вихователів і буде знайомим з однією чи кількома дітьми групи.

5. Характер адаптації дитини залежить від того, що розповідають батьки про дошкільний заклад: не залякуйте малюка, ще віддасте до садочка, якщо він не слухатиметься,а згодом, не погрожуйте залишити його там, якщо не перестане плакати або вередувати.

7.Виховуйте бадьоре, радісне ставлення до дитсадка, пояснюючи малюкові, що новий для нього дім - то життєва потреба. Про майбутнє відвідування дитячого садка треба говорити вдома як про добру подію.

8.Адаптуванню малюка до дитячого садка сприятиме поінформованість про життя в ньому: потрібно познайомитися з дошкільним закладом, прийти на вечірню прогулянку, звернути увагу дитини на те, що батьки щодня забирають своїх дітей, наступного дня діти знову приходять сюди. Це має закарбуватися у свідомості дитини. Через кілька днів можна прийти на денну прогулянку, зайти в дитячий садок, познайомити дитину з усіма приміщеннями групи.

9. У перші дні час перебування дитини в дитячому садку має бути ско­рочено до кількох годин. Не варто залишати дитину на денний сон, якщо вона ще не звикла до групи. Поступово час перебування дитини в групі можна збільшувати на 1-2 год.

10. Не менше ніж за 2,5-3 міс., до того, як дитина почне відвідувати д/з, батьки мають з'ясувати, за яким режимом живе група. Якщо домашній режим кардинально відмінний у часі й послідовності режимних моментів,не зайве проконсультуватися у вихователя, дільничного педіатра або лікаря дошкільного закладу.