«...виховання в широкому розумінні – це багатогранний процес постійного духовного збагачення й оновлення і тих, кого виховують, і тих, хто виховує»

Василь Сухомлинський


Питаннями методичної служби в дошкільному закладі займається

вихователь – методист

Табінська Ілліна Олександрівна



Педагог як фахівець

живе доти, доки вчиться.

К. Д. Ушинський

Ефективність роботи будь-якого  закладу дошкільної освіти визначається насамперед грамотною дільністю методичної роботи, ключовою особою якої є вихователь-методист. Методична служба – дороговказ в роботі педагога. Вихователь-методист вивчає, аналізує освітній процес в закладі, роботу педагогічних працівників, виконання ними завдань чинної програми, надає їм своєчасну допомогу для запобігання можливих помилок. Методична робота – це система взаємопов'язаних заходів, спрямованих на підвищення педагогічної майстерності педагогів закладу, розвиток їх творчого потенціалу, що значною мірою сприяє зростанню освіченості й вихованості дітей.

Метою методичної служби є створення умов для оволодіння педагогами багатством національної педагогічної науки, новинками дошкільної педагогіки та психології. Головним завданням - є створення в педагогічному колективі такого емоційно-психологічного мікроклімату, який би стимулював пошук нових ефективних форм і методів роботи з дітьми.

Осередком здійснення освітнього процесу та роботи з педагогічними кадрами в дошкільному закладі є методичний кабінет. Головною метою діяльності методичного кабінету є навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу в закладі, впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду, інноваційних технологій, методичних та психолого-педагогічних досягнень науки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. У методичному кабінеті матеріали систематизовані за розділами, зручно розташовані для використання, є методичні матеріали, матеріали з досвіду роботи вихователів, музичних керівників, інструктора з фізичної культури, вчителя-логопеда. Вони ефективно використовуються педагогами під час освітнього процесу для підвищення власної педагогічної майстерності. Як результат системної методичної роботи з кожним педагогічним працівником закладу прослідковується їх професійний ріст. Впроваджуючи інноваційні технології в практику роботи з дітьми, педагоги проводять тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані заняття в залежності від лінії розвитку чинної програми, обраного напрямку, що забезпечує високу продуктивність діяльності дітей. Аналіз роботи вихователів та діяльності дітей свідчать про те, що вихователі закладу дошкільної освіти володіють ефективними засобами впливу на дітей, забезпечують розвивальний характер навчання, високий рівень розумової активності дітей, формування у них стійких навичок, умінь і знань.

А. С. Макаренко наголошував, що, як би людина успішно не закінчила вуз, якою б талановитою не була, якщо не буде вчитись на досвіді, ніколи не стане хорошим педагогом. Тому кожен педагог проводить відкриті заняття, які відвідують молоді та досвідчені педагоги, бо жодна порада, пояснення не допоможуть так, як демонстрування показу.

Люби навчати, вмій навчити,

Все життя вчися сам.

В. О. Сухомлинський

Плануючи методичну роботу з педагогами використовую масові форми методичної роботи (педради, педчитання, лекції з історії дошкілля, огляди-конкурси, виставки, тощо), групові (проблемні семінари, семінари-практикуми, відкриті покази занять, тощо), індивідуальні (самоосвіта, консультування, атестація, майстер-клас, наставництво, курси підвищення кваліфікації, участь у конкурсах тощо), інтерактивні форми методичної роботи (інтерактивні ігри, психолого-педагогічний семінар, методичні посиденьки, тощо). В процесі проведення                                                 даних форм роботи реалізується весь комплекс завдань підвищення кваліфікації та фахової майстерності педагогів.

Душа летить в дитинство,

як у вирій, бо їй на світі

тепло тільки там.

Л. В. Костенко

Педагогічний колектив нашого закладу працює над створенням сприятливих, комфортних умов, що стимулюють пізнавальну активність та інтелектуальний розвиток особистості, здатність до самовираження в різних видах діяльності, над відродженням мови, культури, моралі, формуванням основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини, розширенням інтеграції суспільного та родинного виховання, впровадженням інновацій, гуманного відношення до навколишнього світу.